накинутися

= накидатися
1) (на кого — зробити стрімкий і навальний напад на кого-н., щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень тощо), кинутися, кидатися, напастися, нападатися; налетіти, налітати (навально й несподівано); наскочити, наскакувати (раптово, несподівано)
Пор. навалюватися 2), напасти I, 1)
2) (на кого — раптово почати лаяти, сварити, звинувачувати кого-н., докоряти комусь), напастися, нападатися, напуститися, напускатися, насипатися, насипатися, налетіти, налітати, накотитися, накочуватися; наскочити, наскакувати (несподівано й різко); напасти, нападати, обрушитися, обрушуватися (з безпідставними звинуваченнями, претензіями тощо)
Пор. насідати I
3) (на що — поспішно, з охотою, завзяттям приступити до чого-н.), кинутися, кидатися (на що, до чого, з інфін.), допастися, допадатися (до чого); напастися, нападатися (жадібно — на що-н. їстівне)
Пор. налягати I, 2)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • накинутися — див. накидатися …   Український тлумачний словник

  • накинутися — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • напасти — I = нападати 1) (на кого що учинити збройний напад); нагрянути (перев. без додатка), налетіти, налітати, наскочити, наскакувати, у[в]дарити, у[в]даряти (перев. док., по кому чому, на кого що, а також без додатка раптово і стрімко); обрушитися,… …   Словник синонімів української мови

  • кидатися — I = кинутися (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось / чогось чи сюди й туди), пориватися, порватися, шугати, метатися; тицятися, тицькатися, тицьнутися (метушливо) II ▶ див. накинутися 1), накинутися 3), сіпатися 1) …   Словник синонімів української мови

  • налетіти — I = налітати 1) (зробити раптовий напад із метою пограбування; несподівано з явитися де н. для трусу, арешту тощо), наскочити, наскакувати; нагрянути (з метою трусу, арешту тощо) 2) (про вітер, бурю, хмари тощо раптово розпочатися / з явитися),… …   Словник синонімів української мови

  • метнутися — ну/ся, не/шся, док. 1) Однокр. до метатися 1), 2). 2) до кого – чого, за чим, куди, звідки і без додатка. Швидко попрямувати, побігти; кинутися (у 1 знач.). || по чому. За короткий час побувати в кількох місцях; оббігти щось хутко. || з інфін.… …   Український тлумачний словник

  • накривати — а/ю, а/єш, недок., накри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Покривати, закривати кого , що небудь тим, що кладеться зверху. || Робити покрівлю над якою небудь будівлею; покривати. || перен. Оповивати, обволікати що небудь. •• Накрива/ти [на] стіл… …   Український тлумачний словник

  • наріпитися — плюся, пишся; мн. нарі/пляться; док., діал. Накинутися …   Український тлумачний словник

  • начіплюватися — ююся, юєшся, недок., начіпля/тися, я/юся, я/єшся і начепи/тися, чеплю/ся, че/пишся; мн. наче/пляться; док. 1) Чіпляючись, навішуватися на що небудь, прикріплюватися до чогось і т. ін. 2) тільки док., перен., розм. Настирливо вимагати чого небудь; …   Український тлумачний словник

  • навалюватися — 1) = навалитися (натискаючи, лягаючи, опускаючись, придавлювати своєю вагою), налягати, налягти, напирати, наперти; напосідати, напосісти, насідати, насісти (зазв. про дії людей) Пор. давити I, наступати I, 2) 2) = навалитися (накидаючись на… …   Словник синонімів української мови

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.